- незаміжня
- —————————————————————————————незамі́жняіменник жіночого роду, істота—————————————————————————————незамі́жня́прикметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
незаміжня — і/жньо/ї, незаму/жня, ньої, тільки ж. Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі … Український тлумачний словник
незаміжність — ності, ж. Стан за знач. незаміжня … Український тлумачний словник
незаміжньо — Присл. до незаміжня … Український тлумачний словник
баришня — і, ж., розм., заст. Незаміжня дівчина з багатої, панської родини; панна, панночка … Український тлумачний словник
гетера — и, ж. У Стародавній Греції – освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя. || Жінка легкої поведінки; легковажна жінка … Український тлумачний словник
князівна — и, ж., іст. Незаміжня дочка князя (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
незамужня — див. незаміжня … Український тлумачний словник
одинокий — а, е. 1) Який міститься, розташований і т. ін. окремо, ізольовано від інших, подібних до себе. || Який відбувається, сприймається і т. ін. відірвано, ізольовано. 2) Який не має сім ї, рідних; самотній. || у знач. ім. одино/кий, кого, ч., одино/ка … Український тлумачний словник
панна — и, ж. 1) Молода незаміжня поміщиця або дочка пана (у 1 знач.) у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Дівчина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими… … Український тлумачний словник
панянка — и, ж. 1) розм. Те саме, що панна. || перен. Про розпещену, не призвичаєну до праці дівчину. 2) заст. Незаміжня дівчина … Український тлумачний словник